Мов через мінне поле,
Йду по останніх днях…
Спасибі ж тобі, доле,
Хоч за Чумацький Шлях!
Не чую під ногами
Твердого опертя,
Зате не йду кругами
До фінішу життя.
Ще раз чи два ступнути –
Й досягнута мета,
Де «Бути чи не бути?»
Душа вже не спита.
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися