• Автор: Юрій Клен

Морозяні, прозорі ранки.
Над полем сонна благодать.
Розкриті настіж двері ганку,
і ще не хочуть айстри зав’ядать.

Як вийдеш – паморозь на травах,
неначе срібна сивина,
а із гаїв мідяно-ржавих
така дзвінка доноситься луна…

Коментарі