• Автор: Степан Бабій

Молитвами відгонити б думки
Що обсідають у безсонні ночі…
Але зринають з мороку рядки
І їх загониш в строфи, хоч не хочеш.
Нанизуються, як в патронну стрічку
Чи набиваєш, ніби в патронташ…
І мусиш встати, запалити свічку,
Що блимає, освітлює бліндаж.

Коментарі
Схожі вірші