Моя лаконічність

Слова відлетіли
Гарбузовим лушпинням
За вітром, у даль надзвичайну.
Небесна безмежність
Розчинного сонця
У фресках втонула печальних.
Сьогодні шмигнуло
НадДиво велике.
За щастям в лимонову вічність.
Сумні реквізити –
Ядро мигдалеве,
Даруйте за цю лаконічність.
Перерваний простір –
чисельні столиці –
розкішність архітектури…
Розгублені очі –
позичений погляд –
тортури…душевні тортури.