• Автор: Микола Петренко

Переспів давнього бурсацького канта

Ні слова, мій муже, мовчатиму,
Прошу лиш одвічно простого:
Мирюсь з непорочним зачатієм –
А можна, мій муже, без нього?

Ось так, за усталеним звичаєм –
Бо ж кров як з-під каменя буха!
Для помочі з неба прикличемо
Не Бога – так Божого Духа.

Мій муже, тобі я єдиному
Давала зароки незаймані:
Ось постіль – вся біла, з кровинкою,
І серце на білому камені.

І дні наші сповняться святами,
Ділами простими і втішними,
І син наш за всіх не страждатиме,
З хреста поминаючи грішників…

Мій муже!.. Хіба не хотіли ми!..
Вже пізно?.. Мій муже, мій соколе!..
Архангел із крилами білими
Спускається з неба високого!..

Коментарі