Горта партитуру надій океан,
Затьма рилась болем героїка;
Аже вежа Корнякта – неначе орган,
Що грає «Мелодію» Скорика.
В ній радість і подив, і крихта жалю
Хлюпочуть чуттями крилатими,
І пісня про жінку, яку полюблю,
А може й довіку не знатиму…
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися