ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)
Унесла знадвору намерзлу білизну,
Кинула з рук її жужмом на стіл.
Стоять сорочки на столі, як залізні,
Поламані тіні
Упали на стіни.
Морозом війнуло, лляним полотном,
Осипався іній на темну долівку.
(Вмостилися кури на ніч під вікном,
Ховають під крила осліплі голівки).
А мати, в обмерзлій зеленій куфайці,
Стоїть серед хати
І хука на руки.
До мене одними очима всміхається,
Голубка.
Коментарі
Підписатися