Мати сина вівсом обсипала,
Вівсом обсипала, щастям дарувала.
З весільних пісень
В щедроті зілля і води живої
синів своїх купатиме, ростити,
ночей не досипляючи, щоб ситі
були вони і пестощів і волі.
І доброї моливши в Бога долі,
їм серце буде наче хліб ділити —
загарливе, турботою налите,
звідкіль чекати лади молодої.
Завбачлива, варитиме любисток —
і завтра ж коровай уже пектиме,
вівсом багатим обсипати рясно
по черзі всіх: щоб в крузі зір-невісток
ходити сонцем їй, щоб рід не вимер,
щоб ріс-родився, мов овес той, красно.
Гість
Коментарі
Підписатися