Лиши свої намагання, рабине,
покинь турботи за свойого пана.
Не спатиме він цілу ніч, а рано
із першим полиском тебе покине.
Чи переможе він чи може згине —
його чекає боротьба. Незнана
йому спокою путь. Тобі ж не дана
відвага стримать тую міць, що лине,
як водоспад, і забіра з собою
твої дрібні, безбарвні, плоскі жалі
до моря змагань, океану бою…
Ти ж вмієш шепотіти гірко “vale”
та, на стіні міській покірно стоя,
вдивлятись у шляхи й чекать героя!…
Гість
Коментарі
Підписатися