Любов Забашта

Дощ пройшов і рідний ліс
Зразу ніби аж підріс.

У росі скупаємось,
Підем по грибочки,
З лісу обзиваються
Наші голосочки.

Я знайшов боровичок,
Люда — три

Клене, мій клене,
В тебе листя зелене,
В тебе листя вирізне,
Ти порадував мене.
Я листок намалював,
Фарбу зелено поклав,
Поселив пташок над ним,
Над листочком

Берізонько, берізонько,
ти, мавко лісова,
зелені твої кіски
вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі
у травах і кущах,
і білі свої ноги
все миєш на дощах.

Прошу