• Автор: Василь Ґренджа-Донський

Люблю тебе, мій рідний краю,
З твоїми горами, з людьми,
Повітря запах я втягаю
До себе повними грудьми.

Твої поля, ґруні і гори,
Для мене — наче з неба дар,
Люблю твої глибокі звори,
Люблю солодкий твій нектар.

Люблю луги твої квітучі,
І колір квітів і билин,
І зруби і ліси пахучі,
Кадило, м’яту полонин.

Люблю барвінок і косиці,
Зелену папороть, шувар,
Люблю смереки і ялиці,
Люблю дзвінки твоїх отар.

Кохаю все, що любе, рідне,
Що насолоду роздає,
Нехай обшарпане і бідне,
Аби лиш рідне і своє.

Люблю тебе, мій рідний краю,
Мов до матусі я горнусь,
Ридаєш ти — і я ридаю,
Смієшся ти — і я сміюсь.

1924/1952

Коментарі