Ячать ще білі лебеді на озерці,
Ще мить — і в сизу просторінь полинуть.
За згадкою грайливих днів наозирці
Відходимо ж і ми в далінь полинну.
То мчали вслід за поїздами станції,
За ними в тузі рвались вікна з луток,
Вином іскрились, шаленіли в танці дні —
І з радістю за руки брався смуток.
Гість
Коментарі
Підписатися