Купальська зваба

…Це ти? – ім’я прошепочу,
Неначе в мороці щезну…
Це ти надсилаєш порчу
На душу мою бентежну?..

…Десь півні, десь півні треті,
Коли ще той дзвін пролине… –
…Щоб я на пухкій вереті
Цурався приваб дружини…

Забув про доньку і сина,
Шукав із тобою стрічі?..
Щоб знав лиш тебе єдину
У гордості чоловічій?..

…Мов спалах перед очима –
Твої таємничі жести… –
Хоч ти у пітьмі незрима,
Хоч ти вогняна до решти…

…Слова незвісної притчі,
Купальські твої щедроти…
– Пощезни!.. – хрещуся тричі.
– Забудься!.. – волаю всоте…