Криниця

Біля гаю, де вогонь калин
Гронами налитими багриться,
В килимі смарагдових калин
Як сльоза прозориться криниця…

Приспів:
А в криниці голуба вода
Світиться глибинними вогнями,
П’єш – і в серце сила молода
На добро вливається піснями!

Ту криницю батько ще копав,
Дав синам і людям для відради.
Змалку ти вустами припадав
До її джерельної принади.

Приспів.

І здавалось, ніби не вода,
Вистояна у земних глибинах,
Батьківська любов і доброта
В кров мою вливалась
По краплинах!

Приспів.