Короткі
Не відкривається нікому таємниця
- Автор: Омар Хайям
Не відкривається нікому таємниця:
Не знаємо, коли із тілом розлучиться
Душі призначено. Земля для нас — темниця.
Тож пий, бо казка ця не скоро закінчиться.
Вино
- Автор: Омар Хайям
Вино – рідкий рубін, а глек — глибока жила,
Душа моя — напій в прозорій чарі тіла,
А світлий келих той, що від вина сміється,-
Сльоза, що кров хмільну у серці затаїла.
Хоч Небеса у дар тобі…
- Автор: Омар Хайям
Хоч Небеса у дар тобі цей світ дають,
Відома мудрому його облудна суть.
Такі, як ти, щодня приходять і відходять.
Тож уривай свій пай, бо і тебе урвуть!
Купив я глечика у гончара
- Автор: Омар Хайям
Купив я глечика у гончара в крамниці,
I він одкрив мені предивні таємниці.
Він мовив: “Був я шах, мав щирозлотний келих
I став я глечиком для кожного п’яниці!”
Цю пишну піалу
- Автор: Омар Хайям
Цю пишну піалу, що сяяла, як жар,
Розбито й кинуто… Минатимеш базар —
Під ноги поглядай, не наступай на неї:
З піал голів людських її зліпив гончар.
Не вічно житимем
- Автор: Омар Хайям
Не вічно житимем: урветься волокно!
Найкраще думати про любку та вино.
Навіщо міркувать про вічне й про минуще?
Коли розлучимось, нам буде все одно!
Я тільки й знаю
- Автор: Омар Хайям
Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки —
I бачу, що нічого я не знаю.
Страшним потоком кров тече
- Автор: Омар Хайям
Страшним потоком кров тече у мене з серця,
У струмі сліз моїх півкраю захлинеться.
Кривавим жолобом зробилась кожна вія!
А вії опущу — новий потоп почнеться.
Той, хто усмішку дав устам дитячим
- Автор: Омар Хайям
Той, хто усмішку дав устам дитячим,
Хто темряву послав очам незрячим,
Нічого нам не дав! Та ми не плачем,
Бо тільки горе навкруги ми бачим.
На Долю нетривку не покладай надій
- Автор: Омар Хайям
На Долю нетривку не покладай надій
I Часу гострий меч розпізнавати вмій!
Халву, що покладе тобі Фортуна в рота,
Ковтать не поспішай, бо є отрута в ній.
Каламар
- Автор: Джанні Родарі
Слово те було б як цяцька,
Якби сонячним промінням
Написать його зненацька.
Слово те було б як срібло,
Якби ниточкою вітру
Написав його ти дрібно.
Але скарби
...Якщо й премудрому не подолати
- Автор: Омар Хайям
Якщо й премудрому не подолати Долі, –
Що хочеш уявляй собі в небеснім колі,
А смерті не минеш! Хіба не все одно,
Чи з’їсть тебе хробак, чи лютий звір у полі?
Для наших чистих душ
- Автор: Омар Хайям
Для наших чистих душ уже не рік, не два
Готує злигодні безодня кругова.
Тож сядьмо на траву й вина скуштуймо, поки
Із праху нашого не виросла трава.
Щодня журитися
- Автор: Омар Хайям
Щодня журитися — цього ще не хватало!
О, скільки Небо нас посіяло й пожало!
Налий вина повніш, давай у руки келих!
Я знаю: сталося усе, що статись мало.
В той день
- Автор: Омар Хайям
В той день, як чистого я не найду вина,
I в ліках чую я отруту. Помічна
Від смутку вічного волога пурпурова.
Із нею п’яному й отрута не страшна!
Хайяме, ти хмільний щодня бредеш
- Автор: Омар Хайям
Хайяме, ти хмільний щодня бредеш — радій же!
З місяцевидою ти річ ведеш — радій же!
Все, що на світі є, спадає в небуття!
Ти міг би прахом буть, а ти живеш — радій же!
О раб семи планет
- Автор: Омар Хайям
О раб семи планет і чотирьох стихій,
Що вічно трусишся в пропасниці лихій!
Зречися радості! На цім розпутті спраги
Про поворот назад і думати не смій!
Дні весело збувай
- Автор: Омар Хайям
Дні весело збувай: свіжіша від тюльпана,
Хай дівчина тобі всміхається кохана!
Бо незабаром емерть, як чорна буря, зірве
Сорочку днів твоїх, як пелюстки з тюльпана!
Мене не радує тверезість
- Автор: Омар Хайям
Мене не радує тверезість, а пиття
Вселяє в мозок мій шкідливе сум’яття.
Та є середній стан — не перше і не друге.
Я вічний раб його, бо він і є життя.
Хоч я не шліфував покірності перлину
- Автор: Омар Хайям
Хоч я не шліфував покірності перлину
I тягаря гріхів з плечей своїх не скину,
Все ж не пускаюся я берега надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.
Сторінка 11 із 210
Чудовий! Коли поруч.....