Колискова

Моє, моєньке миле, ясне-мі
Спи, золотава вовно,
Летить-леліє літень в ви-со-ті,
Кімната весен повна.
Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні,
Одчиниш двері – літо.
Сичить і сіє січень по вік-ні,
Дні в місячнеє сито.

Коли б не ко-ні ні-ж-ні і смут-ні,
Тебе б не по-не-сли в осонні,
Спи, синку мій тоненький, на ясній,
На соняшній долині.