Ігорю Шугану
віддай мені
в долоні теплоту
м’якого голосу,
і синій трепет крови,
і галузку тіла,
все віддай.
і ляж в ногах,
як промінь зламаний –
хай падає любов,
уста
і погляди
на дно байдужості моєї,
хай.
а ти лежи,
аж поки ніч
не вип’є твого тіла,
поки не оставить
пам’ять костей,
о, лежи, лежи!
Гість
Коментарі
Підписатися