3-тя частина збірки “Очі до очей”
Хвора жінка задивилася у сад
З жовтого вікна прогірклої лікарні.
У саду кружляє листопад,
Мовчки доціловуються пари.
Темні кола попід темними очима
Налилися ранньою печаллю.
Скільки перемріяно ночами!
Важко крила впали за плечами.
Недолюблено, недоціловано…
Кутає косою шию.
Я дивлюсь на неї згорену,
Слова вимовить не смію.
Зачинилося вікно, одмучилось,
Світло блимнуло востаннє.
Пізним звоном зелено озвучений силует її розтанув.
Гість
Коментарі
Підписатися