• Автор: Олександр Білаш

Хто забуває злочинне минуле –
Приречений знову його пережить.
Пізно чи рано, живе, що заснуло,
Мусить проснутись бодай хоч на мить.

Скільки не в’ється мотузочка, кажуть,
Кінчик не можна її загубити.
Добрі діла у житті не обтяжать,
Вчинену підлість не можна втопити.

Хто забуває свідомо минуле –
Приречений знову його пережить.
Бо пережите – це тільки заснуле
При совісті нашій, що вічно не спить.

Коментарі