Із “Молитви”
Ступаєм вітру крилом,
перехиляєшся через
край світу, –
і пнуться до Тебе гори,
з-під них
прориваються води,
із них
тягнуть наживу дерева
і простір свердлять
до неба.
Квіти розвішують запах
на вітрі,
а птиці дзобом пришпилюють
співи до Тебе.
Гість
Коментарі
Підписатися