І понині плямно-біло,
не написано в книжках,
як у Львові клекотіло
у двадцятих ще роках!
Як рушали сотні маршем
і на захід, і на схід
відстояти те, що наше
ще від княжих літ…
Як в запеклих і нерівних
вуличних боях
сотники і сотниківни
підіймали стяг.
І приймали смертну муку,
бились до ножа…
Червоніла кров на бруку
рідна і чужа…
Хочем знати,
знати хочем
всю свою історію!
Україна —
дім наш отчий,
потім — територія.
Гість
Коментарі
Підписатися