Іванна Блажкевич

Осінь, осінь… Лист жовтіє,
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з клена листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх

Нумо швидше до ріки
Всі гуртом купатись!
Нам сріблястої води
Нічого боятись.
На зеленім моріжку,
В лозах коло броду
Поскидаємо вбрання
І — шубовсть у воду!

Взув Миколка черевички,
Та не на ту ногу,
А Іванчик, його братчик,
Йде на допомогу.
Перезув він черевички,
Зашнурував справно,
Йдуть обидва до сестрички,
Вона каже:

У неділю ранесенько
Вдяглась Ганя гарнесенько:
Піде з мамою в долину —
До дідуся у гостину.
Там такі смачні горіхи —
Ото буде Гані втіхи!

Ой мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть-плачуть горобці:
— Дайте нам зерна, ців-ців! —
А синички невеличкі
Просять:
— Дайте рукавички! —
Снігурі сидять

Весна, весна весела
Прийшла в міста і села
В зеленому вбранні,
Її вітають люди,
Її шанують всюди.
Хвала, хвала весні!

Ген трактор землю крає,
Сівалка

Чорногуз-лелека
Прилетів здалека,
Сів на вершок хати,
Давай клекотати,
Давай клекотати,
Рідний край вітати.

Пес кудлатий рано з будки,
обтрусившись, виліз хутко.

Радий, все оббіг подвір’я,
скубнув курочку за пір’я,
а індика — хап за хвіст!

Став індик на повен зріст: —
Ти