Іван Манжура
Веснянка
- Автор: Іван Манжура
«Та вже весна, та вже красна,
Із стріх вода капле.
Молодому козакові
Мандрівочка пахне».
Та тепер вже молоденький
Коня не сідлає,
А цапині постоли він
На ноги
Вранці
- Автор: Іван Манжура
Ясна світовая зірка — височенько;
Гасне кругловидний блідий місяченько;
Тихеє озерце спить, не зворухнеться,
Понад ним покрівцем сизий туман в’ється;
Ранній легкокрилий вітерець
Розкіш-доля
- Автор: Іван Манжура
Палке небо, жовтувата
Недвижима пилюга,
Млява, спека й тьманувата,
Де не глянеш, скрізь юга.
Жайворінка десь високо,
По обніжках ховрашки,
Дрік та муха, а ізбоку —
Старий музика
- Автор: Іван Манжура
Я шинкареві збіжжя все
Прогайнував на те, на се:
На горілчину, мед-вино…
Бо щось гуляю вже давно.
Стара скрипиця та лучок,
Ще й невеличкий струн пучок
Мені й зостались;
Степ
- Автор: Іван Манжура
Гей ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Гей, повідай-бо, мій краю,
Де краса твоя
Сон
- Автор: Іван Манжура
Уві сні до мене гречкосій прорік:
„Чи міні на тебе працювати вік?
Походи по спеці ось за плугом
Я ж рукам трудовим одпочинок дам.”
А кравець нікчемний і собі за ним:
“Пропадай
Ренегат
- Автор: Іван Манжура
Розігрався Дунай
Та гука на наш край.
Аж луна у Дніпровому гирлі:
„Гей, розібьє, Дніпро,
Турчин скоро шатро
На старім запорожському тирлі;
Бо звелів падишах:
Тільки
Нечесна
- Автор: Іван Манжура
Мов билинонька в полі зівьяла,
Сиротиною ти ізросла;
Тебе лишенько рано спіткало
І недоля лиха повила.
Не зазнала ти змалку пораду,
А ні ласки од гордих людей,
І ні оден
Уривок
- Автор: Іван Манжура
“Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток, –
Воно тобі не остогидне,
Немов насушника шматок.
А в тім кутку ще мати друга…
Нехай тоді тікає туга!
Коли ж часом і
Старосвіцька молитва
- Автор: Іван Манжура
“Господи, віку, просю тебе, ти
Панові нашому не вкороти.
Хай поживає у світі довгенько!”
Молиться щиро бабуся старенька.
Чує те пан і бабусю пита:
— “Чом та за мене молитва
До музи
- Автор: Іван Манжура
Годі бо, Музонько, нам із тобою
Людську недоленьку пити;
Серденько утле жадає спокою,
Треба його пошкодити.
Глянь понавкруги, чого не хапає
Нам із тобою, богине!—
Дума
- Автор: Іван Манжура
Коли над нивою моєю
Ударить грім та над землею
Стовпи наставить вихор пилу,
Та зрідка блискавка змарнілу
Осяє землю де-не-де
І дощ силенний упаде, —
Радію я, бо знов
Буря на озері
- Автор: Іван Манжура
(Мат. XI. 24-30).
Ревуть та клекочуть на озері хвилі,
Апостольський човен пливе;
Держатись на хвилях стає не-посилі,
А буря все дужче реве.
Вже острах апостолам
...Бурлака
- Автор: Іван Манжура
Броде бурлак степом рано,
На опашці свита;
Його шапка стара, драна
На бакир ізбита.
Броде бурлак, поспішає
В заброди до моря,
Та співає, — степ лунає,
Нема йому
Перший сніг
- Автор: Іван Манжура
Ще вчора сонечко так гріло,
Чабан з отарою блудив.
Озиме пишно зеленіло
І лист у лузі гомонів;
Сьогодні ж степ увесь неначе
Застлав сріблястий оксаміт,
І вітер жалісливо
По весні
- Автор: Іван Манжура
Не співай по весні,
Соловейку, мені,
Сидячи у бузку на тичині,
Про щасливії дні,
Що мов наче вві сні
Задля мене минулися нині.
Не багато щось їх,
Днів щасливих
Лелії
- Автор: Іван Манжура
У пишних палатах якогось магната
Розкішні лелії цвіли;
їх люде здалека, де вихор та спека,
На втіху собі завезли.
Любують їх очі веселі дівочі,
А часом і хмурний магнат
На
Тунг сагурнг