Іван Франко
І знов рефлексії…
- Автор: Іван Франко
І знов рефлексії! Та цур же їм!
Се панський спорт! Хай нервні білоручки
та пустопляси риються в своїм
нутрі, і всяку думку гірш онучки
розскубують, і всякий рух чуття
жвуть,
Ночі безмірнії, ночі безсоннії…
- Автор: Іван Франко
Ночі безмірнії, ночі безсоннії,
Горе моє!
Мозок наляжуть думки невгамовнії,
В серці грижа, мов павук той, полоннії
Сіті снує.
Виром невпинним бажання сердечнії
Рвуться,
Товаришам із тюрми
- Автор: Іван Франко
Обриваються звільна всі пута,
Що в’язали нас з давнім життєм;
З давніх брудів і думка розкута —
Ожиємо, брати, ожиєм!
Ожиємо новим ми, повнішим
І любов’ю огрітим життєм;
Многонадійний
- Автор: Іван Франко
Як родився наш многонадійний,
То прийшли судильниці чотири,
На вікна варцабі посідали,
На дитя уважно погляділи,
Залюбки поцмокали губами,
І гарненько зажили табаки,
І
Строфи (Ті, що крізь помилки…)
- Автор: Іван Франко
1
Ті, що крізь помилки до правди добиваються,
Мудрецями називаються;
А ті, що в своїх помилках угурні,
То справжні дурні.
2
Хто в добрій вірі жив, а в злих ділах,
...Хлібороб
- Автор: Іван Франко
Гей, хто на світі кращу долю має,
Як той, що плугом святу землю оре?
Святую землю в банку заставляє,
В довги впадає, як в бездонне море,
І поти б’ється, аж остання рація
На
Мій раю зелений…
- Автор: Іван Франко
Мій раю зелений,
Мир-зіллям маєний,
Стелися круг мене
В далекую даль!
Пречудний спокою,
Витай надо мною.
Святою рукою
Прогонюй мій жаль!
Як сонечко сяє!
Як
Декадент
- Автор: Іван Франко
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: “Ось декадент!”
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —
...З усіх солодких, любих слів…
- Автор: Іван Франко
З усіх солодких, любих слів,
які я чув із твоїх уст,
одно лишилося мені
і, наче срібний дзвоник той,
і досі в серці гомонить —
одно маленьке словечко:
Слухай!
Коло
...Отсе тая стежечка…
- Автор: Іван Франко
Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.
За її слідами
...Поете, тям, на шляху життьовому…
- Автор: Іван Франко
Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому,
Поете, тям, зазнати маєш ти
Всіх мук буття, всіх болів і унижень,
Заким
У сні знайшов я дивную долину…
- Автор: Іван Франко
У сні знайшов я дивную долину.
Було так ясно, тихо, легко в ній,
Що бачилоь мені: не йду, а лину.
Сміялася в пишноті весняній
Природа, пахощами вся облита,
І скрізь співав
Говорить дурень в серці своїм…
- Автор: Іван Франко
Говорить дурень в серці своїм:
“Єсть бог і есть він богом моїм!
Його я в серці своїм чую,
В ньому я днюю, з ним ночую.
Він береже мене, мов мати,
Що я роблю, він мусить
Ужас на Русі
- Автор: Іван Франко
Лихо, сусідо! Ой горе нам, свату!
Світ вже кінчиться! Вже буря гуде!
Чув ти? На нашу нещасную хату,
Кажуть, страшенная змора іде.
Десь проявились якісь нігілісти —
Кажуть,
VIVERE MEMENTO!
- Автор: Іван Франко
Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар, я
В горя домовині —
Що ж се за нова зоря
Мені блисла
Земле, моя всеплодющая мати…
- Автор: Іван Франко
Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глубині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Дай теплоти, що розширює груди,
Чистить чуття і відновлює кров,
Народна пісня
- Автор: Іван Франко
Глянь на криницю тиху, що із стіп могили
Серед степу сльозою тихою журчить;
В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить,
І промінь сонця миєсь в її срібній хвили,
Всюди нівечиться правда…
- Автор: Іван Франко
Всюди нівечиться правда,
Всюди панує брехня,
В ваших лиш сердцях, о браття,
Най не постане вона!
Там ви для правди святої
Сильний збудуйте опліт,
Там ви огонь невгасимий
Цехмістер купер’ян
- Автор: Іван Франко
Облягали ляхи місто
Десь в часі Руїни,
Штурмували брами й мури,
Підкладали міни.
Боронилося козацтво,
Й міщани не спали,
День і ніч гриміли з мурів
Пушки й
Конкістадори
- Автор: Іван Франко
По бурхливім океані
Серед пінявих валів
Наша флота суне, б’ється
До незвісних берегів.
Плещуть весла, гнуться щогли…
Ось і пристань затишна!
Завертай! І бік при боці!
Сторінка 3 із 10
Тунг сагурнг