Ідіже ність болізнь, ні печаль, ні воздиханіє, но жизнь безконечная

Із “Молитви”

Коли кончина
гляне нам печально в вічі,
ми, зворушені,
пригорнемо її до себе
і перейдемо
на другий бік
життя.

І там помолимось Тобі,
щоб поховав нас
в пісню,
і звільнив від
пам’яті
прожитого.