І попливло вікно вагону,
з якого хусточкою руки
відмахуються від розлуки,
й несеться вихор вздовж перону,
як пасажир під стукіт сталі,
в надії наздогнать состав,
і ронить все, що підгрібав,
на метушливому вокзалі.
Популярні автори
І попливло вікно вагону,
з якого хусточкою руки
відмахуються від розлуки,
й несеться вихор вздовж перону,
як пасажир під стукіт сталі,
в надії наздогнать состав,
і ронить все, що підгрібав,
на метушливому вокзалі.
Гість 1 місяць 13 днів ДолЯ 1 місяць 20 днів Гість 1 місяць 23 днів Гість 1 місяць 23 днів Гість 1 місяць 23 днів
Коментарі
Підписатися