І хочеться позаздрити комусь
Славетному,
І чомусь не вдається,
І я над цим не плачу,
А сміюсь,
Й душа моя полегшено сміється
Над задрістю чужою:
Це ж вона
Весь білий світ плямує чорнотою!
Втішаюся святою простотою:
Що слава – хай неслава обмина!
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися