Григорій Фалькович

Два хор-р-р-ро-брі хробаки
Й два сміл-л-ли-ві слимаки
Закладалися на гріш,
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така –
До трухлявого пенька.
Скоро землю вкриє сніг,
Та

Сірий вовчик, лев і птах,
Поні волохаті –
Всі з хвостами, при хвостах,
Всі такі хвостаті.
І собаки, і коти,
І слони, і миші:
Де не глянь, хвости, хвости –
З ними

Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені,
Очі – як зорі,
Розвітрені гриви
І крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім

Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі

Ми сьогодні – снігопади
У снігу – дахи і сходи.
Небо – дзвінкомолоде.
Ми сьогодні – снігоходи:
Ті, хто вулицями йде.

Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми

Цей маленький павучок –
Не прихильник балачок:
Він ні з ким не розмовляє,
Він уголос не співає.
Мріє швидше підрости.
Вчиться прясти та плести.
Хай побачить цілий