Георгій Петрук-Попик
Перша вчителька
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Сонце водить вересень
У шкільнім дворі.
Ти всміхнулась весело
Милій дітворі.
Оченята сірії,
Карі й голубі
Глянули й повірили
Сонцю і тобі.
Наче сизі журавлята,
...Над Золотою Липою
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Веслує Липа Золота
Між золотими берегами:
У вічність десь, за Бережани
Пливе й назад не поверта.
Чужі човни по течії
Спливли… Їх згадувати годі.
Живуть одвік річки в
Заповіт Богдана Лепкого
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Чорний Краків…
Чорні круки…
Ще хвилина — та й умру.
…Одвезіть мене у Жуків…
Як надію — не журу.
Одвезіть на Україну —
Ця ж земля мені чужа.
Там цвіте моя
Мамина мова
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Мій дивосвіте, кревна мово, —
снаги вітрило, дух життя…
З твоїх джерел прозоре слово
в мої вливається чуття.
Родилась ти, щоб жить віками, —
слов’янських мов зелена
Три клени
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Дерева колись біля школи
Садили ми в ріднім селі.
Хто сосну обрав, хто тополю, –
Я – клени, три клени малі.
Приспів:
Ті клени приходять до мене,
Коли наступає
Тернопільський вальс
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Наче б хто зорі усі
В озеро срібне зібрав.
Квіткою сонця в росі
Ранок над містом заграв.
В неба веселковій грі —
Гімну святого мотив.
Стяг синьо-жовтий вгорі
Промінь
Мамина пісня
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Коли співає мама навесні,
Летять, мов гуси-лебеді, пісні.
Від снів тоді пробуджуються трави
І проліски виходять на галяви,
Коли співає мама навесні.
Як мама синім літом
...Вишиванка
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Люба дружино-вкраїнко
Виший сорочку мені
Виший хрещатим барвінком
На голубім полотні.
Рада б я вишити, милий,
Рідного краю стежки.
Тільки в житті не навчилась
Класти
Вірність
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Син Ікви я — Дніпрової онуки,
Сестри земної Вілії і Горині.
Кохаю ніжно Кременецькі гори я,
Ліси сумні
І синьоросі луки.
Це — мамин край,
Дарований навіки,
Як перший
Шумщина
- Автор: Георгій Петрук-Попик
Тихо Вілія плине
Десь за луг, за діброву, за гай.
Тут мій Шумськ тополиний,
Мій сунично-малиновий край.
Тут земля моя горда
І заснулий Даниловий град.
Тут глумилися
Тунг сагурнг