Гарцювали дощі

Гарцювали дощі,
Толочили траву…
Піднялася трава
І ще вищою стала…
В дивовижно-мінливому світі
Живу,
Де логічно кінці
Переходять в начала;
Де трава вигора
Від осінніх пожеж,
Щоби знов навесні
Із-під попелу встати…
Це – повторення знаного віку.
І все ж
Ні на що
Цю повторність
Не хочу зміняти.