Дивлюся, як, о музико моя,
Ладів твоїх торкнуться руки милі,
Даючи їхній металічній силі
Високий лад. В ту мить так заздрю я
Украденому щастю плигунів,
Що в захваті твої цілують руки.
І, клавішів я слухаючи звуки,
Обурений зухвальством, червонів.
З танцюючими зграбними ладами
Я часто помінятися б хотів,
Щоб тільки міг на місці тих ладів
До рук твоїх торкатися устами.
Ах, ті зухвальці крадуть неспроста —
Лиши їм пальці, дай мені уста.
Переклав Дмитро Паламарчук
* * *
Як тільки ти, о музико моя,
Торкнувшись струн, із них добудеш звуки,
Я відчуваю, як ревную я,
Що не мене твої голублять руки!
І ніжачись в гармоніях твоїх,
Я заздрю струнам, що цілують пальці.
Із трепетом таким торкатись їх
Хотіли б і вуста мої, страждальці.
Можливо, залицяльник і лестун,
Я помінявся б місцем із струною,
Щоб, звуки добуваючи зі струн,
Схилялась ти в знемозі наді мною.
Якщо вже щастя випало струні,
Віддай їй пальці, губи дай мені!
Переклав Олександр Грязнов
Гість
Коментарі
Підписатися