Дві пісні

I
Я бачу все:
час зморшками обличчя зриє,
а теплі коси
вкриє іней
незчисленних зим.

Я бачу…

Висохлі уста,
як листя, шелестітимуть
незрозуміло.
В очах — не ласка,
тільки біль.

Я бачу і люблю.

II

присіла,
розклавши коліна.

взяла у долоні
вагітність

спроквола лягла.

в утробі
тремтіла дитина,
по ній
розлилася
млость.

і взнали :
спочатку був біль,
а не слово,

кінець буде біль.