Дві осінні мелодії

3-тя частина збірки “Очі до очей”

ПЕРША
Блудили полем осінні ночі,
Несли тумани в пелені.
Блудили ночі,
Та й наврочили –
Запечалилося мені.
Запечалилося, умовкло,
Сиджу під скиртою, мрячить.
Так пахне клевером намоклим…
Степ засинає,
Гасне,
Спить.
Дощ шелестить, шепоче, дише,
Коліна кутаю плащем.
Опівночі.
Ні духа.
Тиша.
Сиджу і плачу під дощем.
Блудили полем осінні ночі,
Збирали долю по стерні.
Збирали долю,
Збирали довго,
Та й розгубили по зерні…

ОСТАННЯ
Не лишай мене, доле,
Серед дерева голого,
Де лиш мокре листя та сивий туман.
Де лиш вітер сваволить,
Учорнілим тополям
Останнє гілля відчайдушно ламає.
Не лишай мене доле,
Серед дерева голого,
Не лишай,
Підтримай.
Падуть синії сніги,
Гей, глибокії сніги,
Ні доріг, ні шляхів не шукай.
Не лишай мене, ніжносте,
Не лишай мене, свіжосте,
Одного на снігу не лишай.
Не лишай мене, доле,
Серед дерева голого,
Не лишай,
Підтримай.