Вічний вогонь
Вагон постукує,
Гудить,
Мов вулик в дощ.
Спить жінка.
Руки впали,
Порепані, обрезклі,
Пахнуть дітьми.
Дивлюсь на них.
( Буває так, задивишся, а думаєш своє).
Прокинулась.
На мене глянула,
Потім на руки
І… згоріла.
Сховала руки під фартух
І знову глянула,
Всміхнувшись винувато…
Коментарі
Підписатися