• Автор: Микола Істин

Душа простяглася просторами поетичними –
словами заземленими, текстовливаннями океанними, поетиковивершеними небами.
Віршовтіленнями доторкально-фізичними
переходжу де моя на Землі доба.

Тримайте мене віршоопори,
як тримають всесвіти ідеї невидимі,
розвантажуйте тягарі тимчасової пори
з точок зору на щастявічності види.

Заходьте на поетоперепродовжену Землю.
Віршолетіть в іншопланетінь.
Роботизоване людство віршовимолюю,
словозакликаю, – до еволюції душепоетичних цвітінь…

Коментарі