Дощик

Над зеленим гаєм
Хмара пропливає,
Ніби сонечка злякалась
І кудись тікає.

Піде дощ із неї
Густо над землею,
І пшениченьку водою
Він поллє своєю.

Запитає в жита:
— Дуже хочеш пити? —
І гарненько покупає
Колоски налиті.

Він ячмінь вусатий
Буде обмивати,
Щоб могли в нім перепілки
Про жнива співати.

Вийдуть в поле люди,
А хліба по груди…
І про дощик добра слава
Полетить усюди.