3-тя частина збірки “Очі до очей”
Україно!
В найтяжчу хвилину я співаю твої пісні.
Я б’ю тарілку з синьою водою
На щастя сподівань, моя любове.
В загравах осені стою перед тобою
Вечірнім звоном повен.
Я не привіз собі нічого із доріг,
Лиш літ посивілу кострицю.
Я й те, що мав, не уберіг,
Роздав, як воду із криниці.
Стою у надвечір’ї, серцем млію,
Молюсь Чернігівським долинам.
На захід хмари кам’яніють
Темновишневими руїнами.
Коментарі
Підписатися