Лети, пташко, геть від мене
в далеку дорогу,
скажи милій, що без неї
вже жити не могу.
Скажи все їй, що я чую,
бо я сам не смію,
та й як щиро її люблю,
вимовить не вмію.
А ти, красна і маленька,
маєш голосочок, —
дзвонить, ллється так розкішно,
як срібний дзвіночок.
Вона ж тебе послухає
тихенької ночі,
може, й слізонька дрібная
скрасить її очі.
Гість
Коментарі
Підписатися