До островів світлих

До островів світлих — на моря невтишні,
що країні дивній пестощі і гнів,
де цвітуть світанки, вечори і вишні
і на горах сяйва золотих вогнів,

у сади японські, де вишневі віти
і над ними вихром срібні пелюстки,
в серці і круг серця біла буря цвіту,
кімоно шовкове, і маленька ти, —

я пливу щасливий радої хвилини,
як в саді цілую білий цвіт вишень:
— щастя тільки в миті, як любов поглине,
як несуть вітрила човен мій удень

подихом солодким, радощами вітру
до островів світлих — за тисячу миль,
де маленьке серце в п’ять платочках цвіту
і зелені очі синіх морських хвиль.