В царстві суєтної благодаті,
В царстві правдожерства і бридні –
Дід казав: – Ми розумом багаті?
Прикидався, внучку: ми дурні!..
Ти прикинься: ваша правда вища,
Ваша мудрість подивом пройма!.. –
То можливо, що тебе й не знищать,
А мені вже радості нема.
Я уже горланив: – Я не з вами!
Я осяг Закон із Божих уст;
Я уже вдавлюся Соловками,
Де шаліє сталінський Прокруст!..
Діду мій, тяжкі твої уроки –
Інеєм на вранішню траву…
В царстві, де пророки кривобокі,
Я однак молюся і живу!..
Гість
Коментарі
Підписатися