День

Припав до хмар і пив і пив,
І одірвався і зідхнув,
І див свінув і день
Озвався в дубі.

І кинувсь знову й плив і плив,
Латаття, листя лілій
Летіли в синій глибині
І тали в сивій хвилі.

Аж поки світ вечірніх злив
Проллявся з сонця-дуба,
І знову пив і пив і пив,
І танув день і далі плив
До згуби.