• Автор: Володимир Лучук

Я мамі
хмаринку дістану
із неба,
щоб дощ — під рукою,
коли його треба.

І вітра,—
щоб в кованій
схований скриньці
з ключем чарівним
на шовковій шворинці.

Хай пахощі вітер
несе по роздоллі,—
зрадіє матуся,
працюючи в полі.

А на цукроварні
очисні споруди
збудую,—
і риби
у річці прибуде.

За працю матуся
мені
аж дві жмені
найкращих цукерок
насипле в кишені!

Коментарі