Осінь

Нам рання осінь шле свої сюрпризи
Мов дивним зіллям серце напоїв
І я люблю усі її капризи,
Не має жодного хто б осінь не любив 

Знов час настав і добру чарівницю
Я зустрічаю в селищі своїм,
В мого дитинства затишній колисці,
У сонмі мрій бурхливих юних днів. 

Пірнає в небі ластівка тендітна,
Янтарне сяйво відбиває мить,
Моя ти земле, краю заповітний,
Усі шляхи сюди мене ведуть. 

У листі грають сонячні кларнети,
Дме вітерець мережива вуаль,
З думок спадають затишні куплети,
У павутинні срібла линуть вдаль. 

Осіннє листя тріпотить в повітрі,
Час не чекає, мов ріка біжить,
Метеликі танцюють в ночі світлі
І серце мов сполохане тремтить.