Чом’ мене

Чом’ мене, ще як купала,
Не втопила мати?
Ох, було, їйбогу, шкода,
Няньчити, плекати.

Ох навіщо годувала,
На руках носила,
Чом’ мене грудьми своїми
Враз не задушила?

Чом’ не викинула з хати,
Як щеня, в жаливу,
Чом’ дала мені натуру
Пишну і… вразливу.

1923/1952