Бийтесь гори одна в другую
И розсипайтесь на муку,
А я: Вітер, прийду й подую,
Здую вас в огляну ріку.
Що то гори тії високі,
Кого сторожать они тут? —
Сині гори, думи глубокі,
Они з наших кісток ростуть!
Бийтесь гори одна з другою
И морські ока розолліть,
Най я ступлю у дно ногою,
Щоб вирвав з Кратеру ґраніт.
Кратер буде печи, палити,
А давні гріхи заревуть,
Буде наші кістки огнити,
Як в нім пекельні загудуть…
Гість
Коментарі
Підписатися