Був дощ — і в лісові пустившись мандри —
Залазим з борсуками в корчомаччя
І по стежині, слідом салямандри,
Стебнівкою слезиться путь слимача.
У підшив лісу вгризся зимний вітер,
Пронизує сорочку й кості наскрізь
І прочуттям зими й морозних вістер
Розколює нам роздуми і настрій.
Гість
Коментарі
Підписатися