Було прочитано томи книжок,
томи своїх написав…
Читаний, nисаний — кожен рядок
краплю душі відбирав.
Якось прокинувся… Глянув на день:
все оповила мара…
Видався світ, як опалений пень
дерева зла і добра!
І зрозумів… І ударив лезом
в томи написаних книг…
Впав, поплямивши шарлатним струмком,
книжного царства поріг.
Дивляться томи з високих полиць
золотом мутних очей,
як на долівці лежить горілиць
їх перемоги трофей…
Гість
Коментарі
Підписатися