• Автор: Олександр Козловський

Повірте, й глухо, і темно мені.
Ні синього неба нема наді мною,
ні запаху цвітів нема навесні…
Було колись — блисла вона, мов у сні, —
рай, світло і небо забрала з собою.

Коментарі