• Автор: Степан Будний

Сонячний весь, молодий –
Вічно я буду таким.
Пісне прибоями бий,
Горе, розвійся як дим.

Чуєте дише земля
Матірним рідним теплом.
Бачите вишня здаля
Білим махнула крилом.

І ви не уявите, ні,
Мене посивілим старим,
Щастя судилось мені
Бути завжди молодим.

Коментарі