Борис Чигиринець
Кармелюк
- Автор: Борис Чигиринець
Кармелюк іде,
Аж земля гуде.
Хиляться дуби
В крок його юрби,
А як він ступа,
Як сто пуд, стопа,
Йде землею грім
Попід ним, старим.
Не старий ще він,
Та на
Дві сурми
- Автор: Борис Чигиринець
Славить, славить вся земля
Самовладця короля,
Славить вголос, нишком плаче,
Низько хилиться тремтячи.
Щоб не чувся часом плач,
В короля на те сурмач.
Засурмить сурма з
Вечір
- Автор: Борис Чигиринець
Весіннє небо сіросиве клоччя
Із вітром у мережку запліта…
І чую я із нетрів спів пророчий,
Що там, у нетрях, темрява зроста.
Вона пливе на вицвілих зірницях,
І холодком
Ровесникам
- Автор: Борис Чигиринець
Хай буде день один, як відблиск неба синій,
Щоб нам, ровесникам, піти черев мости,
Які показують дороги у долині,
Куди за юністю, за радістю піти…
Промчить травневий кінь,
...Врятовані з Віфлеєму
- Автор: Борис Чигиринець
Воно не знало, де зосталась мати, —
Чи у степу, чи там, де бій гримів —
Таке мале, біляве і кирпате.
Хлоп’я із краю тисячі громів.
Там рвались бомби – він сміявся радо.
...Прелюдія
- Автор: Борис Чигиринець
Десь сонно ходять громовиці
Над теплим морем чорних піль…
А від небесної правиці
На серці біль… щасливий біль.
Грози відгомін в серці юнім
Готичним стилем блискавиць,
І
Зимовий вечір
- Автор: Борис Чигиринець
У поле глянеш од порога
І в серці музика росте:
Пливе зоря золоторога
Небесним морем в синій степ…
А там сніги небесну рану
Тамують свіжістю і сном…
Зоря згубила шаль
Балада про плуг
- Автор: Борис Чигиринець
Він у землі лежав здавна,
Урослий в надра лук,
Він ждав когось, когось він звав,
Цей заржавілий плуг…
І вітер брязкіт ніс кругом:
«Де мій одвічний плуг?»
Пройшли літа,
...Дві квітки
- Автор: Борис Чигиринець
Усе раділо там. Шляхи і перелоги
Нектар ранкових рос у захваті пили.
І тільки у степу, в пилюці край дороги,
Забуті усіма, волошка дві цвіли…
Не бачив їх ніхто. Покриті пилюгою,
...Земля моя
- Автор: Борис Чигиринець
Широка даль, широкий степ! —
Він зве мене, як синя казка,
І в серці радістю росте
До всього радісного ласка.
Припасти б ніжно до землі
І чути, як росте стеблина,
Як в
Смерть
- Автор: Борис Чигиринець
Уздрів я череп під ногами
З пробитим кулею чолом…
Зернятко, внесене вітрами,
Тюльпаном в скронях проросло.
І череп той, мов пишна ваза
На імператорських столах…
Так.
Троянда
- Автор: Борис Чигиринець
Вона росла тут людям на вподобу,
Троянда пишна, нерозквітла ще…
Перенесла якусь тяжку хворобу
І ожила, пробуджена дощем.
І нагадала квітка Україну,
Як милу дівчину дитячих
Дороги
- Автор: Борис Чигиринець
Гримлять шляхи, здригаються дороги
Під тягарем окованих коліс…
О, скільки кожен болю і тривоги
Цими шляхами в молодість проніс.
Гримлять шляхи старого Ганнібала
Луною
Ввижаються давні походи
- Автор: Борис Чигиринець
Ввижаються давні походи
В степах африканських пустель…
Самум насувається з сходу,
В оазу тікає газель.
За обрієм шум каравана,
В кістках караванні путі.
На обрії Fata
Лубні
- Автор: Борис Чигиринець
Де навесні сивіють віти
Акацій білих у гаю,
Я пісню кидаю свою
Між запашні, п’янкучі квіти.
А вітер ніжний приліта,
І пісня маком зацвіта;
Про Рідний Край, кохані ниви,
Нащо співать про тугу серця
- Автор: Борис Чигиринець
Нащо співать про тугу серця, —
Співали досить про любов…
Хай краще у музичнім скерцо
Зросте симфонія будов.
Любов у мріях не шукати,
Бо не знайти її. У світ,
У працю
Черемха
- Автор: Борис Чигиринець
Цвіте черемха ніжно-білим шумом,
На землю ронить білі пелюстки…
О, не дивися, не дивися з сумом,
Журитися і плакати покинь.
Поглянь і пісню заспівай про весну,
(Мотив
Не криюсь
- Автор: Борис Чигиринець
Не криюсь: часом хочеться забути
Тривожні дні і відгук громовиць, —
Тоді б мені в пахуче лоно рути,
В тепло землі упасти горілиць.
Щоб все було: далекий млин, лелеки,
Вітрів
Сторінка 2 із 2
Тунг сагурнг